Голові

Одеської ОДА

Палиці І.П.

65032, м. Одеса, пр.Шевченка, 4

Копія: Міністру культури України

Нищуку Є.М.

01601, м. Київ, вул. І.Франка, 19

 

Шановний Ігорю Петровичу,

З 4 по 7 листопада 2014 р. в Одесі в Одеському обласному центрі української культури по вул. Польській, буд. 20 проходив семінар-практикум “Зрима пісня” в рамках Обласної народної академії творчості. Директором цього центру Валентиною Вітос було запропоновано презентувати “Рушник Національної Єдності” та організувати вишивання “Рушника Великому Тарасу” в межах акції “Обніміться ж брати мої ...”

Під час двох акцій ми провели 72 колективних вишивання та 68 презентацій “Рушника Національної Єдності” по всіх областях України, в США, Канаді, Польщі, Румунії, Італії, Росії, Молдови, Німеччині і можемо оцінити рівень організації та ефективність таких заходів.

В російськомовній Одесі захід відбувся набагато результативніше ніж в таких містах, як Львів, Івано-Франківськ і т.п. Достатньо переконливим аргументом ефективності є те, що вишивало 134 особи, причому не символічно, а професійно і з добрим результатом. Були вишивальниці (В.Штельмах), які вишивали по 2-3 дні зі знанням справи і ролі Т.Г.Шевченка.

Повний зал Обласного центру культури зустрів “Рушник Національної Єдності” як святиню нашого народу і три дні групами приходили, і уважно слухали про цей рушник, а по суті про історію нашої землі від мезинської культури до сьогодення.

Приємно було бачити як десятки людей приходили на майстер-класи і з задоволенням вчилися вишиванню, бісероплетінню, петриківському розпису, витинанню, ліпленню з глини, випіканню ритуальних хлібів і т.д. Велику цікавість у одеситів викликала тема “Українська весільна обрядовість”.

Такі заходи не формальні і не для плану. Отримавши навички вишивання, чи послухавши про ритуальні хліби Кодимщини, люди йшли з цього заходу, відчуваючи силу коріння свого народу, силу нашої вічної культури.

Такі заходи доцільно проводити частіше і по всіх областях, районах України. Досвід Одеського обласного центру культури заслуговує на те, щоб його передали іншим областям. Те, що зробив колектив під керівництвом Валентини Вітос переоцінити важко, якщо є розуміння потреб нашого суспільства у відроджені того, що віками накопичували наші предки для збереження і розвитку здорового суспільства. Цей захід, як і інші, міг бути ще кращим, якби  Одеський обласний центр української культури мав більше приміщення і не на рівні п'ятого поверху. Пишу Вам, шановні керівники, тому, що такі заходи треба проводити частіше вони не вимагають великих капіталовкладень, а віддача у відродженні культури величезна.

З повагою

Зберігач “Рушника національної Єдності”,

виконавчий директор акції

“Обніміться ж брати мої...” та

Президент БФ “Український рушник” М.Л. Степаненко