В середині 1-го кола зображено прямий хрест - символ космічного вогню, чоловічого начала -, що переходить у правосторонню подвійну сваргу (сварга - наймогутніший полісемантичний символ праукраїнської арійської орнаментики, символізує небесну благодать), в народі це звучало просто -„свастя" - щастя. Подвійна сварга несе в собі подвійну енергетичну дію.
З-те коло - аналогічна лівостороння подвійна сварга. В парі вони являють врівноважену могутню енергію.
2-ге і 3-тє кола заповнені трьохчасними косими хрестами - люнарними (жіночими) знаками. По центру в місці перехрещення ліній утворюється 9-ти ромбова розетка (великий ромб з внутрішнім поділом на менші ромби) - знак, покликаний мобілізувати духовну енергію жіночого начала. Врівноважені меандроподібні пасма, що поєднують кола, надають їм динаміки, руху і символізують поєднання різнополярних сил - добра і зла, матеріального і духовного начал, а отже - їх згармонізованість, врівноваженість. Це значення підсилюють знизу і зверху центрального мотиву орнаментальні смуги меандрів, полярність яких в кольорі і русі також взаємоврівноважена.
Нижня смуга мандрів переходить в безконечник – оберіг, що обходить по периметру рушник.
Вище над смугами і меандрами зображені знаки росту в трьох ромбах-Число 3 належить до світотворчих сакраментальних чисел і символізує триєдність світобудови.
Поле між ромбами заповнюють знаки парності з урівноваженою & енергетикою та знаки – обереги.
У верхній частині композиції «Трипілля» зображено чотирьох качок - водоплавних птахів - хранителів підземних вод і таємничих знань. Цікава деталь: своєрідними межами між орнаментальними мотивами і водночас об'єднуючими елементами для них є вузенькі смужки, що складаються із знаків, які асоціюються із буквою „ж", що в народній символіці означає щоденний безкінечний плин життя - будні.

II частина. Київська Русь
Композиційна схема - три великі квадрати, що заповнюють по горизонталі всю ширину рушника. їх розділяють і вивищуються над ними дві „колони життя", що символізують тріумф, життєвий успіх, прогрес. Тіло клони заповнене плетінкою - характерним орнаментальним мотивом Київської Русі, вона завершується V-подібним розгалуженням і „хрестом на лапах". Ці знаки несуть ідею утвердження християнства. Поміж тим масивні квадрати наповнені дохристиянськими архаїчними символами, що несуть в собі зміст благословення життя.
Двосторонні сварги, квадрати, ромби, лунниці, знаки росту - монолітність цих елементів покликана передати могуть Древньокиївської держави - однієї з найзнаменніших сторінок нашої передісторії.

В основі центрального квадрата є ромб родючості, з якого виходять чотири міцні колоски - утвердження хлібодарності наших земель. Над ним - величний і ємкий архаїчний знак. Масивний розмір і центральнерозташування підкреслюють його значимість. Два трикутники синій і червоний, з'єднані своїми основами, утворюють ромб, символізуючи об'єднання матеріальних і духовних енергій. Вниз від ромба ідуть дві круто закручені в протилежні сторони спіралі (символи життєвої енергії, модель світобудови). Це біполярні врівноважені життєтворчі енергії. Вертикально вверх над ромбом, повторюючи його конфігурацію, короноподібно підіймаються 9 вертикалей - спрямованість енергій матеріальних і духовних, прогрес, возвеличення. Подібні до центрального, але вже двосторонні горизонтальні знаки розміщені над боковими квадратами. Осердя їх центрів - ромбів вміщає по дванадцять малих прямокутників. В цілому це - символи об'єднання матеріальних і духовних чинників, підсилені могутніми збалансованими енергіями, націлені на досягнення довершеності.
І знову над ними у вільному просторі - знаки росту, енергетичні коди, обереги.

III частина. «Козацьке барокко»
Горизонтальна полоса - „криниця" розділяє добу «Київської Русі» і «Козацького барокко». Як відомо, саме по собі поняття „криниці" дуже непросте і значуще для нашого етносу. Символічно криниця зображена як два трикутники, повернуті основами один до одного, а між ними залишається вільний простір, коридорчик. Це піктограма зв'язку трьох світів: видимого (земного) та невидимих небесного і потойбічного.
„Козацьке барокко" ь- це розквіт унікальної демократичної козацької держави. В мистецтві цей період отримав назву – «українське барокко» -, в стилі якого і витримана вся тричасна квіткова композиція. Серцевиною центральної пишної квітки є „шишка" - символ, що прийшов у козацьку добу з Київської Русі, і несе в собі значення повноти, достатку, цілеспрямованого прогресу. В основі „шишки" знаходяться три золоті зернинки (триєдність свтобудови), від яких розростаються гілки двох інших І великих квіток з пишними, розлогими формами. З обох боків центральної квітки - два птахи з розпростертими крилами і семилистими гілочками в дзьобах, що майже змикаються над шишкою. Це душі наших пращурів з гілками слави. Саме в них втілюється ідея призвати душі духовних лідерів нації - героїв борців, що віддали свої життя за Україну.
Далі — знову горизонтальна смуга із ромбів, що утворюються дотиком вершин протилежно спрямованих трикутників. В центрі кожного ромба - крапка - символ засіяного поля, започаткованого життя. Це минуле України, засіяне, заповнене талантами, жертовністю героїв, що віддавали свої життя за її майбутнє. І велике українське поле, засіяне зерном кращих синів нації, повинно прорости дивним урожаєм. Час прийшов.

Далі, як розвиток цієї ідеї, - верхня горизонтальна композиція, її творять „берегині" - жіночі фігурки, що взялися за руки, і кожна пара їх піднятих рук проростає трьохлистим деревцем - тризубом. Деревця по краю цього хороводу виростають в дерева - колони, що здіймаються до крони Древа життя - центрального зображення рушника. Ідея - жінки України об'єднуються для досягнення благородної мети - розквіту України.

ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА
Центральну частину всього рушникового поля композиційно і змістовно займає Древо життя, що символізує сучасну Україну. Древо життя (Світове древо) - вселенський образ утвердження життя на землі. Воно проходить чи не через усі релігії і культури світу, і характерне для рушників більшості українських територій (Середнє Подніпров'я, Слобожанщина, Полісся). Слід відмітити (на противагу твердженням деяким політиків про поділ України), що саме рушники із Слобожанщини характеризуються особливою художньою пишністю Древа, що свідчать про закорінену „українськість" цих земель і народу.
«Древо життя» нашого рушника значно відрізняється від традиційних древ уже за своїми розмірами. Воно величне, могутнє і має 27 квіток (відповідно до територіально-адміністративного складу України - 25 областей, міста Київ і Севастополь). Квіти об'єднані одним художнім стилем, але всі різні, жодного повтору.
Крона Древа має триєдиний силует. В його основі - велика квітка, що виростає з чаші. Осердям цієї квітки є квадрат, поділений на дванадцять частин із золотими серединками - символ досконалості. Обабіч чаші два оригінальні знаки, що зовні нагадують пісковий годинник. Форма кожної фігури складається з двох трикутників, що дотикаються своїми вістрями. Точка їх дотику утворює перехрещений ромб, по обидва боки з яких виходять дві горизонтальні спіралі. Завершує кожну з фігур гроно винограду. Це - поєднання духовного і матеріального начал, врівноваження різнонаправлених енергій і вцілому це символ матеріального добробуту.
Центральна гілка над основною квіткою трансформується в складний , полісемантичний образ, який вміщує в себе ліру, знак Тільця, Берегиню. Світ цінує Україну і українців за їх співучість і ліричність. Українська мова - друга в світі за мелодійністю. Українські співаки дивували і продовжують дивувати світ унікальними голосами. Маємо величезний арсенал записаних народних пісень. Тому в основі Древа життя України, над центральною квіткою, зображено ліру, яка водночас є і осердям складної фігури, що являє собою рогату голову бика. Аналог даного зображення є в археологічних експонатах із розкопок трипільської культури - голова бика в фас із арфоподібно розлогими рогами. На голові бика зображена жіноча фігура з піднятими руками - Берегиня. Україна знаходиться під знаком Тільця. Отже, Тілець є тотемом, оберегом України. Саме з обереговою метою в РНЄ збережено подібність до архетипу археологічної знахідки. Із ліри немов виростає Золотий колос. Хлібороби - українці завжди були поетами і філософами, шанували землю і вміли з нею працювати. Так було і так має бути. Суть цієї композиції - праця і пісня під охороною Верховного Тотему.

Далі композиція Древа життя складна і пластична. Прослідковується групування квіток по сакральній нумерології (3,7,12). В конфігурації квітів присутні різні стилі української традиційної орнаментики і водночас вони поєднані єдиною сучасною подачею. Числова сакральність присутня і в деталізації квіток, листя, ягід, пуп'янків. Жодної деталі випадкової, беззмістовної. Так, в кроні Древа на різних рівнях присутні три пари птахів -духовних стихій, помічників Богині-Берегині, що оберігає Життя. У верхній частині крони розміщені восьмикутні зорі (подвійні хрести) – знаки Великої Праматері. Є також Спіралі, Лунниці, знаки матеріальної та духовної гармонії, що наповнюють простір рушника і його ауру енергетикою благословення, росту, прогресу, добра. Верхня пара птахів тримає над верхівкою Древа золотисту гілку ракоподібної форми. Арка – це возвеличення Життя.

Вся композиція даного Древа – це благословення України.

ВЕРХНЯ ЧАСТИНА
Вгорі над Древом - солярні знаки, згруповані по 3,7,9,12 - священні числа. Центральна зірка має складну конфігурацію Зірки - Сонця - Сварги, напрямок руху яких різний в обох крилах рушника з метою взаємоврівноваження, гармонії.
В самому центрі рушникового поля, в обрамленні картуша - вінка з лаврового та дубового листя (слава і сила) - зображено Герб України - Золотий тризуб, що сам по собі є символом Триєдності світобудови.
Цілком символічно, що Герб України і кольори національного прапора України реабілітували, з глибин національної історії, органічно вплітаються і акцентують символічний лад Рушника Національної Єдності.
В загальній кольоровій гамі РНЄ домінує червоний колір теплих відтінків різних тональностей. Він енергетичний, життєстверджуючий. Колір величі, піднесення, тріумфу. Це також благословення на майбутній розквіт України.

Автор узору та макету рушника - Заслужений художник України, голова Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Теліженко Олександра Василівна.